В одному чарівному лісі жила сім’я зайчат. Тато – великий білий заєць, мама – красуня зайчиха і маленьке зайченя на ім’я Білохвостик. Добре жилося їм разом: дружно і весело. Тато ходив на свою заячу роботу, мама займалася заячим господарством, а Білохвостик весь день скакав і гриз морквину.
Ім’я у зайченяти було невипадкове. Його маленький пухнастий хвостик був схожий на бавовну, що розпустилась, такий же білий і м’який. А ось ніжки його чомусь завжди були забруднені і погано пахли.
Якось у ліс прилетіла Сова з мультфільму про Вінні-Пуха. Це була дуже розумна пташка, вона багато знала і вміла давати мудрі поради. Всі тваринки приходили до неї за допомогою. Прискакало до неї і зайченя Білохвостик.
Подивилася на нього Сова і питає: – Що ти хочеш у мене дізнатися?
– Я не знаю, чому мої ніжки завжди брудні і погано пахнуть. Мені це зовсім не подобається. Я б хотів, щоб вони були такі ж чисті й білі, як хвостик, – відповідає зайченя.
Сова подивилася на Білохвостика дуже уважно, вдихнула повітря навколо нього і каже:
– А розкажи-но ти мені, як ти какаєш.
Зайченя засоромилося, сховало очі, опустило вушка. Воно не хотіло говорити Сові правду. Воно боялося, що вона буде сміятися чи стане його лаяти. Це був його секрет – зайченя какало стоячи.
Мама-зайчиха й тато-заєць багато разів говорили Білохвостику, що, коли какаєш, потрібно присідати. Але зайченя так боялося забруднити свій біленький хвостик, що відразу починало голосно плакати.
Сова ще раз запитала Білохвостик: – Як ти какаєш?
«Що робити? Що робити? – Думало зайченя. – Говорити правду чи ні?» І зважилося:
– Я какаю стоячи, – тихо зізнався Білохвостик.
– Все зрозуміло, – сказала Сова. – Тому у тебе такі брудні ніжки, і тому вони так погано пахнуть … Я тобі допоможу. Тобі потрібен горщик. У мене якраз є вільний горщик. Мені його подарував мій друг Вінні-Пух. Раніше в ньому був мед, а зараз він абсолютно порожній. Мені його подарував Віні, а я дарую його тобі.
Сова урочисто вручила Білохвостику горщик і на прощання сказала:
– Запам’ятай! Якщо ти почнеш какати в горщик, то твій хвостик залишиться білим, а ніжки завжди будуть чистими.
Минуло два дні, і Білохвостик вперше покакав в горщик. Він сміявся і скакав від радості. Його хвостик не забруднився, його ніжки були чисті. Тато-заєць і мама-зайчиха раділи разом з Білохвостиком. Вони всі дружно співали пісні і танцювали.
Для посилення ефекту казки в її сюжет обов’язково вводяться впізнавані та зрозумілі дитині образи (захоплення дитини, її улюблені літературні та мультиплікаційні герої, приємні події, спогади і т. П.), Які послужать своєрідним каркасом, підказуючи дитині знайомі події і обставини. Так, у казці «Бєлохвостик, або Казка про зайченя», були максимально використані відомості, отримані в ході бесіди з мамою дівчинки.
Білохвостик весь день скакав і гриз морквину (Таня любить гризти морквину); маленький пухнастий хвостик зайченя був схожий на бавовну, що розпустилася, такий же білий і м’який (в квартирі дівчинки в якості декору використовується гілочка бавовни); в ліс прилетіла Сова з мультфільму про Вінні-Пуха (улюблений мультфільм Тані).
Позитивні асоціації допомагають дитині ідентифікувати себе з головним героєм казки, простежити за своїми вчинками, поведінкою і побачити перспективу позитивного вирішення проблеми.
Немає коментарів:
Дописати коментар