Психологічна підтримка під час воєнного стану

 

Фізичні симптоми тривоги у дітей

Добре відомо, що емоції прямо впливають на наш фізичний стан. Серце "стукає", "б'ється" або "завмирає", обличчя "червоніє", по шкірі "біжать мурашки", долоні пітніють, живіт "крутить" і т. Д., Коли ми хвилюємося, турбуємося, боїмося, сердимося і відчуваємо інші сильні почуття.
Кожна емоція викликає складний набір хімічних реакцій в тілі, які призводять до фізіологічних і ендокринних змін. Тому не дивно, що хронічне занепокоєння і тривога можуть викликати постійні фізичні (соматичні) симптоми і дискомфорт, не маючи органічної або фізіологічної причини. Це в повній мірі проявляється і у дітей будь-якого віку.
Приблизно чверть всіх дітей від 2 до 17 років відчувають соматичні симптоми тривоги один або два рази на тиждень.

До них відносяться:
* занепокоєння,
* болі в животі,
* почервоніння,
* прискорене серцебиття,
* пітливість,
* головний біль,
* втома,
* запаморочення,
*нудота,
* утруднене дихання,
* напруга або біль в м'язах.

У більшості дітей такі прояви зазвичай короткострокові і не доставляють серйозних незручностей. Але деякі діти страждають від них набагато частіше, і це заважає їм жити повсякденним життям (через постійний дискомфорт, відвідування лікарів, пропусків садка і школи, страхів нового болю і ін.). Це називають соматоформні розлади.

Як батьки можуть допомогти дитині справлятися з такими станами:

1. Консультуватися з компетентним лікарем про рекомендації щодо усунення соматичних симптомів (від настою м'яти або ромашки, або відповідного харчування при, наприклад, болю в шлунку до препаратів, рекомендованих лікарем).
2. Справлятися не тільки з фізичними симптомами тривоги, але і самою причиною, яка є психологічною.
До соматоформних розладів найчастіше схильні діти з чутливою (сензитивною) психікою. Вони дуже уважні до власних відчуттів в тілі - пульсу, дихання, травлення і т. Д., А також легко уразливі перед стресами.
- Розвивати у дитини здатність контролювати свої думки і емоції, викликані відчуттями від тіла - розпізнавати, розуміти і регулювати тривожні думки і почуття. Цьому можуть допомогти техніки розвитку усвідомленості, дихальні вправи, різні види рухової активності та інші психологічні методики.
- Навчити дитину висловлювати негативні (і позитивні) емоції - таким дітям часто складно це робити - словами, а не за допомогою мови тіла ( симптомів хвороби).
- Навчитися самим проявляти емпатію до емоцій і станів своєї дитини, відкрито і продуктивно обговорювати з дитиною її почуття і думки, а також регулювати свій емоційний стан (батькам, діти яких страждають від соматоформних розладів, доводиться непросто - вони часто знаходяться в постійній напрузі і страху за дитину).
Олександр Орлов

Що необхідно дитині для благополуччя?

Діти потребують від своїх батьків найелементарнішого – часу і турботи. Це основа їх розвитку. Ваша дитина виростає такою, якою ви її виховуєте. Розгляньмо, що саме дитина повинна отримати від батьків сповна.

На всіх дітей впливає навколишнє середовище, у якому вони зростають. Розвиток дитини залежить від того, як організоване її життя і хто навколо неї. Саме це робить її людиною. Якщо батьки заохочують дитину, вона вчиться впевненості. Якщо батьки вчать дитину чесності, вона стає справедливою. Якщо дитина росте в атмосфері схвалення, вона вчиться любити себе. Якщо дитина зростає в безпеці, вона вчиться довіряти. Якщо батьки вчать дитину ділитися, вона виростає щедрою. Якщо дитина росте в атмосфері прийняття та дружелюбності, вона вчиться любити й робити навколишній світ кращим.

Коли у вас вперше з'являється дитина, ви хочете дати їй усе найкраще: купуєте найдорожчі іграшки, одяг та інші речі. Але чи так усе це потрібне вашій дитині? Зрозуміло, їй необхідні певні речі, але не вони головне. Натомість любов, прихильність і увага мають головну роль у зростанні й розвитку дитини. Ваші турбота та прихильність створюють для дитини відчуття безпеки, яка дасть їй змогу на повну силу розкрити свій потенціал, досліджуючи навколишній світ. Розгляньмо кілька чинників, що мають важливе значення в

розвитку дитини.

Безумовна любов
Хоч це й очевидно, однак безумовна любов необхідна кожній дитині. Безумовна любов – то не тільки прояви любові, це щось більше. Така любов повинна пронизувати кожні ваші дію, дотик та слово. Любов – це суть усіх взаємин, і саме вона допомагає вашій дитині довіряти вам і почуватися в безпеці. Тому важливо, щоб ви дали зрозуміти дитині, що ви її любите незалежно від її поведінки. Це допоможе вам створити сильний емоційний зв'язок із дитиною. Вона не має думати, що ваша любов залежить від її поведінки.

Турбота й задоволення потреб
Крім емоційної підтримки, яку ви даруєте своїй дитині, ви повинні задовольнити її базові потреби. Спробуйте зрозуміти їх на основі дій і голосу дитини. Так ви зможете визначити, наприклад, коли вона голодна.
Ще одна важлива потреба дитини – сон. Поки дитина спить, клітини її мозку оптимально працюють, створюючи нейронні зв'язки, необхідні для навчання й розвитку мислення. Тому переконайтеся, що дитина достатньо спить.
Також слід приділяти увагу харчуванню дитини, оскільки воно забезпечує дитячий організм поживними речовинами, необхідними для її здорового розвитку. У перший рік життя дитини головним інгредієнтом її харчування повинно бути грудне молоко.

Захист і безпека
Діти не почуваються в безпеці, коли батьки про них не піклуються, не задовольняють їх потреби, не виявляють достатньо любові. Почуття безпеки дає дитині змогу довіряти вам. Коли дитина почувається захищеною, вона знає, кому може довіряти в тих чи інших ситуаціях. Це створює сильну прихильність між вами й дитиною, що сприяє її благополуччю в майбутньому.
Крім емоційної безпеки, дитині також необхідна фізична безпека. Ви повинні подбати про те, щоб квартира, у якій ви живете, була безпечною для дитини. Але цього недостатньо: дитина завжди має перебувати під вашим наглядом, щоб мати можливість досліджувати навколишній світ, не ризикуючи завдати собі шкоди. Якщо ви працюєте, вам необхідно скористатися послугами досвідченої й турботливої няні. Головне, щоб вона щиро любила дітей. Із такою нянею дитина буде рости щасливою.

Взаємодія
Взаємодія з тими, хто навколо, – це те, до чого дитина прагне в ранньому віці. Розмовляйте з дитиною змалечку, навіть якщо ви вважаєте таке заняття безглуздим. Воно допоможе їй розвинути мовленнєві навички.
Кожна нова взаємодія з дитиною знайомить її з новою, раніше невідомою інформацією й забезпечує сенсорну стимуляцію, необхідну для розвитку її мозку. Щоденні ігри з дитиною, які вважаються найпопулярнішою формою взаємодії, допоможуть їй почуватися в безпеці. Також це найкращий спосіб показати дитині свою любов.
Ще один спосіб взаємодії з дитиною – це читання вголос. Це заняття стимулює уяву дитини, розвиває її мовні навички. Дитина проживає у своїй уяві сюжети книг, які їй читають.

Наснага
Дитина може почати хвилюватися у випадках, коли в неї недостатньо навичок для тих чи інших ігор або занять. Однак вона в змозі розвинути необхідні навички, а це сприятиме її загальному розвитку. Заохочуйте її розв’язувати нові завдання, не забувайте хвалити за успішне виконання попередніх завдань. Хваліть її або обіймайте. Це не тільки надихне дитину засвоювати нові навички, а й навчить оцінювати свої сили.

Дисципліна
Важливо дати дитині стільки свободи, скільки їй необхідно. Але водночас ви маєте навчити її розуміти межі дозволеного. Привчити дитину до дисципліни – не означає сварити її або карати за необдумані вчинки. Це означає ознайомити її зі встановленими правилами, виявляючи при цьому до неї свою любов. Навчаючи дитину дисципліни, ви дасте їй один з основних інструментів, необхідних для життєвого успіху. Переконайтеся, що ви теж дотримуєтеся всіх правил, яких вчите своїх дітей. Завдяки цьому дитина буде дотримуватися їх, не відчуваючи дискомфорту.

Отже, якщо ви вважаєте, що для щастя дитині необхідні дорогі іграшки й екзотичне оформлення дитячої кімнати, то помиляєтеся. Дитина потребує чогось більшого, ніж дорогі речі. Запорука щастя дитини – це любов батьків. Обійми, дотики, посмішка, заохочення й ігри з дитиною – то прояви любові до дитини. І цього вона потребує значно більше, ніж матеріальних речей.
Розвиток дитини

Як заспокоїти дитину під час війни

• Обняти та взяти за руку.
• Сказати, що ситуація дуже складна. Сталося те, чого ми боялися. І нам важливо бути дуже зібраними та допомагати один одному. Ми разом. Армія зараз робить усе можливе, щоб ми були у безпеці.
• Ми можемо чути страшні звуки, довкола люди можуть боятися. Можливо, нам потрібно буде перейти у безпечніше місце.
• Запитати дитину, яку іграшку вона хоче взяти з собою.
• Закликати дитину уважно виконувати прохання батьків в екстремальній ситуації.
• Пояснити, що вам також страшно. Та запевнити, що ми все владнаємо. Світлана Ройз

Як підтримувати близьких

• Часто у стресовому стані, під час сильної втоми, людям важко приймати підтримку: вони просто не можуть до кінця усвідомити свій стан і потреби.
• Найкраща підтримка це та, якої людина потребує саме зараз. Тому для початку варто просто запитати: як ти? Як я можу тебе зараз підтримати?
• Треба бути готовим до відмови в різкій формі. Реагуємо спокійно й даємо людині видихнути.
• Роздратування може бути маркером того, що людина вже не може толерувати емоції, які її переповнюють. Можна поділитися власним досвідом вивільнення негативних емоцій і запропонувати спробувати.
• На вискому рівні стресу ми можемо забувати про їжу. Тому можна просто запитати, коли людина востаннє їла чи пила, коли спала.
• У деяких ситуаціях надавати підтримку без потреби не варто. Можемо просто заважати. Інколи найкраща підтримка — це ваша власна безпека і здоров’я.
• Добрі слова, слова любові, вдячність, приємні спільні спогади — це все також може підтримати в скрутну хвилину.

Поради з надання першої психологічної допомоги людям, які пережили кризову подію

Основні поради батькам для збереження здоров’я дитини:

• Створити сприятливий емоційний клімат в родині, дружні взаємовідносини між батьками й дітьми.
• Відповідальне ставлення батьків до здоров’я дитини та власного. Для того, щоб навчити дитину принципам здорового способу життя батьки повинні подавати приклад та самі дотримуватися тих же принципів.
• Створити сприятливі умови для фізичного та психічного розвитку дитини. Спільні активні заняття спортом захоплюють дітей, дозволять покращити фізичний та нервово-психічний розвиток дитини.
• Дотримання принципів раціонального збалансованого харчування особливо актуальним є в ранньому віці, коли відбувається активне формування систем і організму дитини. Намагайтеся, щоб на Вашому столі були тільки корисні продукти і здорова їжа. Виключіть з раціону сім’ї шкідливі продукти, наприклад, газовані напої, чіпси, фаст-фуд, шоколадні батончики, а також обмежте жирне, смажене і копчене. Слідкуйте за об’ємом їжі, який їсть малюк, і не допускайте переїдання.
• Дотримуйтесь вдома режиму дня для дитини – повноцінний міцний сон, прогулянки на свіжому повітрі. Слідкуйте за тим, щоб дитина не проводила багато часу біля телевізора або комп’ютера.
• Достатня трудова активність, заохочення дітей до посильної праці. Спільна праця батьків та дітей згуртовує родину, дозволяє виробити стереотипи поведінки в майбутній родині Вашої дитини.
• Утримання в чистоті тіла, одягу і приміщення.
• Розумні вимоги до дитини, спільні ігри, проведення дозвілля (прогулянки в ліс, парк, на ковзанку, лижні прогулянки, спільне читання, малювання тощо).
• Займайтесь всією сім’єю загартовуванням. Загартовування зміцнює імунітет дитини і дорослих, піднімає настрій і поліпшує самопочуття.
• Формування навичок здорового способу життя в дитини є важкою спільною працею батьків та дітей, допоможуть зміцнити здоров’я дитини, покращити її самопочуття та запобігти розвитку різноманітних захворювань у дітей.

Панічна атака. Як заспокоїтися якомога швидше?

Панічна атака – це раптовий напад неконтрольованого страху, який супроводжується погіршенням самопочуття.

• Панічні атаки є наслідком тривалого стресу та нервової напруги, отже в умовах війни можуть траплятися частіше.
• Найскладніше тим, у кого така атака трапляється вперше – через незнання що робити й страх за своє життя.
• Від панічних атак не помирають. Головне – знати, як діяти, аби не травмуватися.
• Панічна атака розвивається за кілька секунд і може тривати близько 20 хвилин.
• Головна задача – відволіктися від страху й перенести свою увагу на будь-що інше: дихання, оточуючий світ, своє тіло.

Як подолати паніку

Дієвими вправами ділиться сімейна та дитяча психологиня Світлана Ройз. Рекомендуємо зберегти в нотатки або виписати, адже у стані стресу можете не згадати. І за можливості — перечитувати й повторювати.

Вправа на контроль стоп, спини, очей і рук. У людини є кілька точок опори й контакту, завдяки яким вона може вийти зі стану паніки.

• Стопи. Що б не відбувалося, перевіряйте себе і своїх дітей, наскільки стійко стоять стопи. Коли чуєте інформацію, що вас лякає, постарайтеся одразу подивитися на свої ноги. Контакт із ногами дає можливість рухатися.
• Спина. Якщо у вас є можливість на щось спертися, зробіть це. Коли стає страшно, притуліться до стіни чи спинки стільця.
• Очі. Роздивіться, що є навкруги. Якщо поруч із вами хтось є, зустріньтеся з ним/нею поглядом. Коли страшно, ми часто говоримо “у мене в очах потемніло”, тобто виходимо із зорового контакту. Покліпайте очима й знайдіть яскраву точку, аби сфокусуватися.
• Руки. Стисніть і розтисніть кулаки, потріть руки, обійміть себе. У сильному стресі ми втрачаємо контакт зі своїм тілом. Буквально “вилітаємо” з нього. Але тільки тіло може витримати те напруження, з яким ми стикаємося. Якомога частіше загортайтеся в ковдру.

Вправа: точка між підмізинним пальцем і мізинцем. Екстрена допомога під час паніки. Знайдіть точку між безіменним пальцем і мізинцем. Натисніть на неї.

Вправа на простукування грудної клітки Простукуйте грудну клітку, з’єднуючи руки, з періодичністю один удар на секунду, чергуючи руки. Проговоріть: “Я впораюся, ситуація справді складна, але я зроблю це”. Ця вправа допомагає повернути серцебиття в нормальний ритм. Тому важливо, щоби був саме один удар на секунду. Якщо робити це частіше, серцебиття пришвидшується. Якщо дитина самостійно не може це робити, ритмічно постукайте по її колінах чи плечах зі словами: “Ми впораємося, справді страшно й важко, але подивися, які ми молодці”.

Вправа “Потягуньки” Цю вправу треба обов'язково запам'ятати. Як тільки з’являється можливість, робіть “потягуньки”: тягніться вверх. Якщо вмієте займатися йогою чи стретчингом, саме час згадати ці вправи у стані стресу. У стані стресу м’язи спазмуються. Треба повернути їхній нормальний тонус — саме так ми виходимо зі стану стресу. Якщо перебуваєте в закритому просторі й не можете потягнутися, потягніть пальці рук, ніг, шию. Це допоможе повернути активність префронтальної кори, щоб швидко думати й реагувати.

Подбаємо про осмислення подій:

• Будь-яка, навіть маленька дитина, потребує пояснення того, що відбувається. Для неї важливо знати, чому батьки тривожаться, сердяться, горюють. Що відбувається в сім’ї, в місті. Постарайтеся пояснити це коротко (4–5 фраз) і спокійно.
• Розмовляйте з дитиною про події, що відбулися, стільки, скільки їй потрібно. Не варто говорити: «Тобі це не зрозуміти», «Зрозумієш, коли виростеш», «Я не можу тобі пояснити». Завжди є що сказати. Постарайтеся, щоб ваші фрази були зрозумілими і не лякали дитину.
• У будь-якій розмові про події, що відбулися, необхідно час від часу нагадувати дитині, що зараз ситуація більш стабільна, що дорослі знають (або вирішують), що робити. Що дитині є на кого покластися, поруч є дорослі турботливі люди.
• Також можна сказати, що зараз багато фахівців думають про те, як допомогти людям у переживанні складних почуттів. Що багато людей – разом. І навіть у найскладнішій ситуації є ті, хто зможуть допомогти дитині.
• Не можна дозволяти дитині стати тираном. Тому не виконуйте будь-які її бажання з почуття жалю. (за матеріалами книги “Соціально-педагогічна та психологічна робота з дітьми у конфліктний та постконфліктний період”, авт. кол.: Н. П. Бочкор, Є. В. Дубровська, О. В.Залеська та ін. )

Контакти щодо психологічної підтримки

Додаток 2 до листа 1/3737-22 від 29.03.2022 Міністерства освіти і науки України

Цілодобова лінія психологічної підтримки «Між нами» Львівський міський центр соціальних служб—0800307305. Дзвінки збудь-яких операторів— безкоштовні.
Цілодобова безоплатна правова допомога /FreeLegalAid. - 0 800 213103. Консультування з правових питань.

- Центр психосоціальної підтримки НаУКМА та БО «Голоси дітей». Гаряча лінія для дітей (08.00 – 22.00): 096039 22 58; 099198 57 95; 063558 12 82.
- Гаряча лінія НУО «Людина в біді» Безкоштовні психологічні консультації (24/7) 0 800 210160.
- Центр-Ресурс Професіонал. Системний сімейний психотерапевт. 09.00 – 20.00 тел у Польщі +4873 311 52 96. Вайбер, телеграм: (067)-718-99-66 (063)-721-04-63 (066)-219-09-73.
- Сильне емоційне потрясіння, стрес, відчуття небезпеки можуть викликати у вашої дитини психологічну травму. Читайте нижче, як визначити, що у вашої дитини психологічна травма, та як ви можете їй допомогти. Якщо дитині потрібна допомога спеціаліста - можна звертатися на дитячу гарячу лінію нашого партнера Ла Страда-Україна/LaStrada-Ukraine, яка працює в онлайн режимі. Щоб отримати консультацію пишіть:
Фейсбук - https://www.facebook.com/childhotline.ukraine/
Інста - https://www.instagram.com/childhotline_ua
Telegram - @CHL116111

Безкоштовна інтернет-платформа психологічної допомоги "Розкажи мені". Для отримання допомоги потрібно коротко описати свій запит і надіслати заявку за цим посиланням (https://tellme.com.ua)

Модератори платформи підберуть спеціаліста, і він як найшвидше зв'яжеться з вами. Консультації проводяться безкоштовно у режимі онлайн.
Крім того, команда Інституту когнітивного моделювання зі співпраці з кафедрою медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії Національного медичного університету імені Богомольця та спеціалістами проекту "Друг" розробила бот першої психологічної допомоги. Він стане в нагоді в перші години після травматичної події - з ним можна ознайомитися, перейшовши за посиланням (https://t.me/friend_first_aid_bot)