Булінг (цькування) є груповим явищем, і впливає на поведінку і
почуття кожного із сторін. Булінг не має стати нормою поведінки в групі
і не має залишитись поза увагою.
Протидія булінгу (цькування)
полягає в плануванні та реалізації ряду заходів, способів, методів,
спрямованих на відновлення та нормалізацію психологічного клімату у
колективі після випадку булінгу (цькування) та уникнення повторення
випадку в окремій групі та в закладі освіти в цілому.
До завдань у сфері протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти належать:
1) створення безпечного освітнього середовища в колективі, де
стався випадок, що включає емоційно-психологічну та фізичну безпеку;
2) підвищення рівня поінформованості учасників освітнього
процесу про форми, прояви, причини та наслідки булінгу (цькування);
3) формування в учасників освітнього процесу нетерпимого
ставлення до насильства, усвідомлення булінгу (цькування) як порушення
прав людини, навичок насильницької поведінки;
4) заохочення всіх учасників освітнього процесу до активного
сприяння протидії булінгу (цькуванню).
Психологічні особливості дітей дошкільного віку
У цьому віці діти мають особливості саморегуляції, мають труднощі з
тим, щоб контролювати свої вчинки, схильні до емоційних проявів та
реакцій. Також у дітей лише формується вміння розуміти причини власних
дій та реакцій інших. Булінг (цькування) в середовищі менших дітей
виникає як спосіб виразити роздратування, образу, показати зверхність.
Якщо такі прояви не забороняються, то така поведінка може стати
систематичною. І навпаки, якщо діти чують лише заборони, а натомість не
навчаються по-іншому виражати свою злість прийнятним способом, то
цькування стає прихованим.
Основні прояви булінгу (цькування) у дітей цього віку: фізична
кривда, глузування, псування речей, виключення з гри.
Навіть серед дітей дошкільного віку можна помітити поведінку з
ознаками булінгу (цькування). Провідною діяльністю для дітей цього віку є
гра, тож булінг найчастіше проявляється саме в процесі гри.
Наприклад, дівчинку в групі дитячого садка щодня не приймають до
гри інші діти через домовленість, або просто через те, що так вирішили діти,
які є популярними в групі. Кожного дня дівчинка звертається до інших
дітей, а ті щоразу їй відмовляють у спільній грі. Надалі їй можуть дозволити
грати, але лише у тій ролі, що обере група. Зазвичай, це непривабливі ролі
(наприклад, домашньої тварини у грі в сім’ю, замість іншої ролі, яку б
хотіла зіграти дитина).
Зазвичай, ознаки булінгу (цькування) мають такі ігри, які жорстко
приписують дитині поведінку, мають риси приниження або висміювання та
не дозволяють заявити про свої бажання.
Принципи екологічного підходу до роботи з булінгом:
1.Турбота про себе.
Коли ми починаємо говорити про булінг (цькування), це може
спровокувати особистий досвід ситуацій, коли ми були скривджені. Тому
фахівцям, педагогам, які проводять роботу з протидії булінгу (цькування),
рекомендована постійна супервізія та індивідуальна психотерапія, адже є
ризик посилити власні страждання та не вирішити ситуацію ефективно.
Добре, якщо у закладі освіти працює система наставництва, коли більш
досвідчені колеги можуть допомагати молодшим.
2. Нейтральність, не дискримінаційність.
Критично важливо бути нейтральним. Учасники ситуації булінгу
(цькування), як правило, шукають винного – булера, жертву, вчителів,
батьків тощо. Але варто нагадувати в групі (класі), що всі є причетними до
ситуації, яка склалася – і ті, хто діяв, і ті, хто лише спостерігав. Слід
ретельно добирати правильні слова та приклади, щоб уникнути показового
звинувачення. Можна підтримувати вислови учасників обговорення про
їхню реакцію на поведінку інших: «Так, коли тебе ображають (така
поведінка) може дратувати, я розумію». І не варто казати про особистості:
«Дійсно, цей хлопець усіх дуже дратує, я згоден».
3. Особистий приклад.
Можна використовувати особисту історію з життя педагога (якщо така
траплялась), яка стосується булінгу (цькування). Але ми радимо обговорити
її заздалегідь з колегами, щоб уникнути травмування учасників деталями та
сюжетом розповіді. Важливо не наводити ваш досвід, як єдиний можливий
приклад. В кожній групі/класі своя динаміка розвитку стосунків, і те, що
мало позитивний або негативний ефект у вашій історії, може ніяк не
15
стосуватись конкретної групи/класу. Ми радимо більше сконцентруватись
на розповіді про ваші почуття, ніж про сюжет історії: «колись сталося ... , я
почував себе .... я вирішив..». Кожна історія, розказана педагогом (або
учасниками групи, якщо Ви хотіли б використати їхню історію з
навчальною метою), має супроводжуватись висновками: «Як ви думаєте, що
було важливим? Чому, на Вашу думку, герої цієї оповіді поводили себе
таким чином? Як цю ситуацію можна було б вирішити по іншому?».
Спонукайте дітей до пошуку власних рішень та висновків. Якщо
пропонуєте готові висновки, запитайте, чи згодні вони і як саме вони
зрозуміли Ваш приклад (Додаток 9).
Для педагогів важливо приймати і аналізувати власні переживання, які
виникають при роботі з жорстокістю, булінгом та насильство, аби зберігати
власний ресурс. Обов’язково залучати до протидії булінгу (цькування)
команду, планувати взаємну роботу та надавати підтримку одне одному,
відкрито обговорювати всі складні моменти взаємодії. Немає єдиного
вірного рішення, але є етичні стандарти та обмеження, яких важливо
дотримуватись, розуміючи, що булінг (цькування) це колективна проблема і
протидія цькуванню залучає дуже багато особистих переживань, тому і
робота має бути спільною.
ПОРАДИ БАТЬКАМ, ЯК ЗАХИСТИТИ ДИТИНУ
Чат-бот «Кіберпес»
✔Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-19#Text
✔Про створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти та попередження і протидії булінгу (цькуванню)
http://ruoord.kharkivosvita.net.ua/byling%20list.pdf
✔Відповідальність осіб, причених до булінгу (цькування)
http://ruoord.kharkivosvita.net.ua/2021/doc/vidp.pdf
✔Про булінг для дітей
http://ruoord.kharkivosvita.net.ua/2021/doc/Stop%20Bullying_19_12_25.pdf
Чат-бот «Кіберпес»
Міністерство цифрової трансформації у співпраці з ЮНІСЕФ та за інформаційної підтримки Міністерства освіти і науки України, Координаційного центру з надання правової допомоги та Міністерства юстиції України випустило чат-бот «Кіберпес». У чат-боті можна дізнатись про те, як діяти дітям, батькам і вчителям у разі кібербулінгу.
Чат-бот у Telegram і Viber допоможе дізнатись, як визначити кібербулінг, як самостійно видалити образливі матеріали з соціальних мереж, а також куди звертатись за допомогою.
У чат-боті «Кіберпес» можна знайти інформацію про те:
• що таке «кібербулінг» та як він проявляється;
• як визначити контент, що містить кібербулінг;
• що робити, якщо вас кібербулять;
• як видалити матеріали, що містять кібербулінг;
• як попередити кібербулінг;
• як не бути кібербулером.
Немає коментарів:
Дописати коментар