30.11.2022

29.11.2022

https://docs.google.com/forms/d/1l_VrBUwjriPXMLuXbDjorflce1jb45Dngag1gMROJfM/edit Консультація для батьків 3-го року життя 12.30-14.00 Звертайтесь!

28.11.2022

25.11.2022

Година спілкування з дітьми 6-го року життя група №1 ( 10.35 - 10.50) група № 4 ( 10.55 - 11.10) група № 6 ( 11.15 - 11.30) Індивідуальна консультація для батьків дітей 6-го року життя (за запитом) 12.30 - 14.00 в телефонному режимі

24.11.2022

23.11.2022

Індивідуальна консультація для батьків 5 - го року життя (за запитом) 8.00 - 9.00 в телефонному режимі Звертайтесь! Поради для батьків ФРАЗИ, ЩОБ ЗАСПОКОЇТИ ТРИВОЖНУ ДИТИНУ

1. «Що ти відчуваєш? Можеш намалювати це? » Діти часто не можуть висловити свій стан в словах, і ця недосказанність робить її ще більш обтяжливою. За допомогою фарб або олівців дитина зможе не тільки висловити те, що її хвилює, але і поглянути на свою тривогу зі сторони, зробити її відчутною і трохи менш страшною. 2. «Я люблю тебе. Ти в безпеці" Тривога змушує дитину відчувати себе беззахисною. Ваші слова про те, що ви поряд і вона в безпеці, особливо важливі в цій ситуації. 3. «Давай уявимо, що ми надуваємо повітряну кулю. Зроби глибокий вдох і дуй, поки я не порахую до п'яти » Один з вірних способів впоратися з тривогою - вирівняти дихання. Але якщо ви запропонуєте дитині зробити глибокий вдох посеред панічної атаки, ви можете почути у відповідь: «Я не можу». Вам буде легше, якщо ви запропонуєте це в формі гри. 4. «Я хочу, щоб ти повторив за мною:« Я зможу ». Зроби це десять разів » Цей спосіб використовують марафонські бігуни, щоб подолати «стіну» - почуття безсилля, яке виникає після подолання більшої частини дистанції, коли ресурси організму виявляються на межі. 5. «Чому ти так думаєш?» Це питання допомагає дитині розкласти темний і лякаючий образ свого занепокоєння на більш прості і ясні деталі. Цей прийом особливо корисний для вже старших дітей, які вже здатні аналізувати свої думки і почуття. 6. «Ми разом! Нам ніхто не страшний » Відчуття самотності і відокремленості - потужне джерело тривоги. Покажіть дитині, що в думках ви завжди будете з нею, навіть якщо фізично будете далеко. 7. «Якби твої переживання були монстрами (покемонами), як би вони виглядали?» Надаючи переживанням конкретний образ, ми робимо їх більш конкретними і відчутними. Запропонуйте дитині вигадати своєму «сумуйчику» історію, поговорити з ним. Подумайте разом над тим, як відлякати його, або допомогти. 8. «Давай покладемо твою тривогу на полицю і займемося чимось. Якщо хочеш, потім ми знову візьмемо її » Тривожні діти часто думають, що їх занепокоєння буде з ними весь час. Спроби переконати дитину не думати про свій стан приведуть до зворотного ефекту. Замість цього запропонуйте їй ненадовго відокремити себе від свого переживання, відійти і розглянути його з безпечної відстані. Це дуже дієва методика. 9. «Це почуття пройде. Давай влаштуємося зручніше і почекаємо » Коли наше тіло знаходиться в зручному положенні, цей стан передається і розуму. Звичайна ковдра і плед можуть бути прекрасним «заспокійливим». 10. «Давай дізнаємося про це більше» Тривога подібна темному підземеллю, в кожному кутку якого ховається щось страшне. Дайте дитині досліджувати його, але будьте поруч. Задавайте їй питання, направляйте її. Ваша присутність допоможе їй усвідомити на власному досвіді, що «у страха очі великі». 11. «Давай порахуємо до десяти» Ця проста техніка допомагає відволіктися від тривожних думок. Запропонуйте дитині порахувати що завгодно - годинники на руках у перехожих, зашторені вікна в будинку навпроти або родимки на руці. 12. «Закрий очі. Уяви ... » Візуалізація - потужна техніка, яка використовується спортсменами для зменшення болю і хвилювання. Запропонуйте дитині пройтися по чарівному лісу з Володаря кілець, Хогвартсу або космічної станції. Запитуйте, що вона бачить, - спонукайте її фантазувати. 13. «Засічи дві хвилини і скажи мені, коли вони пройдуть» Концентрація на часі також добре допомагає впоратися з тривогою. Спостерігаючи за рухом секундної стрілки, пісочного годинника або електронним таймером, дитина перестає концентруватися на своїх переживаннях. 14. «Мені теж іноді буває страшно / тривожно. Це не дуже й весело » Емпатія - найсильніший засіб проти страху і почуття невизначеності. Ви також можете поділитися своїми власними спогадами і переживаннями з дитиною, розповісти, як ви переживали тривогу, як вчилися справлятися з нею. 15. «Давай запишемо на цьому аркуші все хороше, що приходить тобі в голову» Тривога створює «коротке замикання» в областях мозку, відповідальних за логіку. Списки допомагають навести порядок в думках, а позитивні спогади надихають і додають сил. 16. «Скажи мені: що найгірше з того, що може трапитися?» Мета цієї вправи - допомогти дитині більш усвідомлено уявити, чого вона боїться і чому. Обговоріть, які можуть бути наслідки, як можна відповісти на них. Замість жахливого образу майбутнього у дитини буде чітке уявлення про те, що трапиться щось неприємне, але таке, що можна виправити. 17. «Що написано в твоїй « уявній хмарі »?» Якщо ваші діти читають комікси, вони знайомі з білими хмарками, в які художники поміщають слова героїв. Такий незвичайний спосіб міркування допомагає їм відсторонитися від своїх переживань і поспостерігати за своїм станом з безпечної відстані. 18. «Давай пограємо в суд - пошукаємо докази, що хвилюватися нема чого» За допомогою цієї гри ви пропонує дитині самій вибудувати собі захист і відповісти на всі можливі випади «внутрішнього критика». 19. «Я тобою вже пишаюся» Знаючи, що її зусилля вже винагороджені, дитина позбавляється від тяжкості перфекціонізму - джерела величезного стресу для більшості тривожних дітей. 20. «Давай сходимо на прогулянку» Прогулянка на свіжому повітрі спалює надлишок енергії, підвищує м'язовий тонус і підіймає настрій. Якщо прямо зараз у вас немає часу на прогулянку, запропонуйте дитині пострибати на скакалці, поприсідати або просто потягнутися. 21. «Я знаю, це важко» Визнайте, що ситуація серйозна і ваша дитина має повне право переживати. Так ви покажете їй, що поважаєте її почуття. 22. «Розкажи мені про це» Промовляння своїх думок і почуттів допоможе дитині розібратися в них і знайти рішення. Вислухайте його уважно, не перебиваючи. 23. «Пам'ятаєш, як ти впоралася з ..?» Нагадуючи дитині про її минулі успіхи, ви зміцнюєте її віру та впевненість у власних силах. 24. «Не можу посунути цю важку шафу. Допоможеш мені?" Фізичне зусилля допомагає зняти напругу і випустити емоції. 25. «Давай вигадаємо інший кінець для цієї історії» У дитини в голові вже склалася історія про те, що буде далі. І цей сценарій змушує її нервувати. Прийміть її версію, а потім запропонуйте подумати, як ще може закінчитися цю історію. Година спілкування з дітьми середньої дошкільної групи група № 2 ( 10.35 - 10.45) група№ 3 ( 10.50 - 11.00) група № 7 (11.05 -11.15)

22.11.2022

Поради батькам!

Консультація для батьків дітей 3-го року життя 12.30 - 14.30 Звертайтесь!

21.11.2022

Поради для батьків

Консультація для батьків дітей 4-го року життя ( за запитом) 12.30-14.00.Звертайтесь !

Година спілкування з дітьми другої молодшої групи 

група №5 ( 09.50 - 10.00 )

 група№10 ( 10.05-10.15 ) 

група№11 (10.20 - 10.30 )

 

18 листопада відзначається Європейський день захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства.

Сексуальна експлуатація та сексуальне насильство щодо дітей є трагічною реальністю. Ця реальність може відбуватися з дітьми в Інтернеті, телефоном, на вулиці, вдома та в школі, і може відбуватись навіть з кимось із кола довіри, так і зовсім незнайомими людьми.

Наслідки такого порушення прав дітей завдають величезної шкоди фізичному та психічному здоров'ю дитини, часто на все життя.

Як запобігати таким випадкам з вашою дитиною ⏬

☑️ Встановіть довірливі відносини з дитиною. Вона повинна знати, що її люблять та їй довіряють;

☑️ Говоріть дитині, що її тіло недоторкане та належить лише їй;

☑️ Розкажіть дитині, що розмовляти з незнайомими дорослими не можна;

☑️ Вчіть дитину дотримуватися особистих кордонів;

☑️ Розкажіть дитині про існування "поганих" секретів і таємниць;

☑️ Поясніть дитині, що близький дорослий у будь-якому випадку їй повірить;

☑️ Поясніть правило "купальника" - інтимні частини тіла, це ті частини, що прикриті спідньою білизною і до цих місць ніхто не повинен торкатися без дозволу;

☑️ Після 6-ти років дітям можна вже розповісти, що дорослі бувають і хорошими і тими хто може нашкодити, робити боляче;

☑️ Розкажіть дитині, як правильно користуватися соціальними мережами;

☑️ Якщо сталося сексуальне насильство вислухайте дитину: все, що вона хоче вам розповісти.

☎️ Нагадуємо батькам, у разі насилля над дитиною обов'язково повідомляйте до поліції 🚔

З питань сексуального насильства можна звертатися до таких служб : 

Нацполіція 102 Офіс Генерального прокурора: за телефоном 0 800 507 001 за телефоном 096 755 02 40 (Viber, WhatsApp, Telegram, Signal) через сайт https://www.warcrimes.gov.ua/ через телеграм-боти: @stop_russian_war_bot або @war_crime_bot електронною поштою conflict2022.ua@gmail.com 

Урядова гаряча лінія 15 47

 На Національних гарячих лініях Громадської правозахисної організації «Ла Страда-Україна» можна отримати психологічну, правову, інформаційну допомогу, а також супровід постраждалих від сексуального насильства: Національна гаряча лінія для дітей та молоді 0 800 500 225 (зі стаціонарного) або 116 111 (з мобільного) Telegram CHL116111 Instagram childhotline_ua Facebook childhotline.ukraine

18.11.2022

Години спілкування з дітьми старшого дошкільного віку група №1 ( 10.35 - 10.50) група № 4 ( 10.55 - 11.10) група № 6 ( 11.15 - 11.30) 5 ЕФЕКТИВНИХ СПОСОБІВ ВИХОВАТИ ТОЛЕРАНТНІСТЬ У ДІТЕЙ Якщо ви не бажаєте, аби одного разу, навчившись говорити, дитина десь у суспільному місці змусила вас червоніти, навчайте її толерантності. Тоді не доведеться чути такі фрази своїх дітей: «Мамо, а чого ті дядьки такі чорні-пречорні?» — побачивши темношкірих афроамериканців. Або: «А дівчинка чого так смішно ходить, кульгаючи ногами? Чому вона не вміє рівно ходити?» — питаючи про людину з синдромом ДЦП. Уникнути цього можливо. Необхідно лише виховати в дітей толерантне ставлення до оточуючих. Як це робити? Сім’я — модель толерантного суспільства Діти такі безпосередні, що іноді це неприємно оточуючим. Вони, не бажаючи навмисне чинити зло, часто ображають товариша, або перехожого. Неможливо виховати гармонійну особистість, якщо дитина не розумітиме, як правильно поводитися з людьми не такими, як усі. Люди різняться нацією, релігією, зовнішнім виглядом і захопленнями. Інколи це виглядає незвично чи смішно, навіть шокує. Але варто проявляти стриманість, недоречно тикати пальцями та кричати: «А де його ноги?» чи «Чому тьоті закуталася в ковдру (паранджу)?» Це обов’язково необхідно пояснити синові чи доньці. Разом із толерантністю слід виховувати повагу до людини, до самого себе. Адже неможливо прищепити толерантність дитині, яка сама себе не поважає, звикла використовувати в родині гострі образливі жарти, як тато вчив, чи звертатися до членів сім’ї грубими фразами, як мама. Це все, здавалося б, безневинні речі. Є люди вважають, яка кому різниця, як там ми спілкуємося вдома, мовляв, то наші справи, чужа сім’я — темний ліс. Усе це так, але ж кожен є невіддільною частиною суспільства, живемо ми поки що в цивілізованому світі, де постійно доводиться контактувати з багатьма різними людьми. Саме тому дітей слід привчати толерантно ставитися до всіх. А сім’я має бути прикладом, саме в ній можливо діти навчаються терпимості та співчуття, адже рідні, як ніхто здатні виховати в людини ці якості характеру. Якщо навчитися терпимо ставитися до рідних, то стосовно інших це буде значно легше зробити. Що для цього потрібно? Стежити за спільним спілкуванням в сім’ї. Спочатку було слово… Тому будь-які жаргонні вислови впливають з неймовірною силою на формування особистості дитини. Якщо в сім’ї є нормальною фраза «Ти вівця, баран! От дурепа!» тощо, то дитина вже звикла та не ображається, вона обов’язково перейме цю манеру висловлюватися. Але товариші сприйматимуть болісно подібні слівця, адже їх виховували в іншій сім’ї. Так починає проявлятися нетолерантне ставлення дитини до своїх одноліток. А пізніше — й узагалі до усіх людей. Уникайте цього, завжди стежте за своїм мовленням і коригуйте дитячі звички лихословити. Адже використання добрих слів ще нікому не заважало у житті налаштовувати комунікативні зв’язки. Розкажіть дитині про народи світу, їхні звичаї та обряди. Часто батьки бідкаються, чим розважитися з дітьми, як їх зацікавити. А все дуже просто — варто завжди починати з розмов. Спілкуйтеся з дітьми на цікаві теми, можливо, і самі дізнаєтеся чогось нового. Наприклад, як у Китаї, аби господар не образився, гості повинні плямкати, таким чином виказуючи, якою смакотою їх годують. А заляпана скатертина — це взагалі знак великої поваги та подяки за частування. Тому, якщо дитина зробить зауваження знайомому китайцеві за плямкання (як відомо, зараз дуже багато студентів навчаються у нас у країні, тому це цілком можливо), він образитися. Розкажіть про неймовірні відмінності людей в усіх сферах життя. Хтось фарбує в зелений колір волосся, а хтось носить паранджу — і все це зустрічаємо в нашій державі. Тому дитина повинна проявляти стриманість у своїх емоціях, можливо, й у вас виникне асоціація: «Дівчина із зеленим волоссям схожа на жабеня!», але ж ви не кричатимете про це вголос. Чи крикнете? Усе це індивідуальне світобачення і воно настільки різниться з іншими, що краще свої думки з цього приводу тримати при собі та навчати цього дітей. Їм тоді буде значно легше знаходити спільну мову з людьми, які зустрічаються у житті. Розкажіть про зовнішні відмінності та людей з обмеженими можливостями. У когось може бути родима пляма на усю щоку, в когось — трохи смішний кирпатий носик чи великі очі, інші мають якусь інвалідність – але всіх нас об’єднує те, що ми люди, живемо на цій планеті. І якби всі вибірково ставилися до кожного: добре до красивих і, на нашу думку гарних, а решту зневажали, щасливіші ми б через це не були. Людство тим і відрізняються від тварин, що в нас не діє природний відбір. І часом люди слабкі, або скалічені зовні, мають дуже чисту душу та добре серце, володіють глибоким мисленням та здатні на жертовність і подвиги, на відмінну від красивих лише зовні чоловіків і жінок. Такі речі не всім зрозумілі, дітям усе нелегко пояснити, але це важливо і говорити про це потрібно! Розкажіть, що толерантності не заслуговує поведінка людей, яка порушує соціальні норми. Батьки так прагнуть навчити дітей толерантності, що ті в свою чергу починають плутати поняття та терплять несправедливість від людей, які виявляють неповагу, обманюють та ображають, а інколи навіть б’ють. Тож цей момент також слід обговорити з дітьми. Будьте завжди толерантними самі та навчайте цього своїх дітей. Адже це допоможе досягти успіхів у житті.

Індивідуальна консультація для батьків дітей 6-го року життя (за запитом) 12.30 - 14.00

Дошкільнята виконають завдання