Консультування

 

1. Шановні батьки,усвідомте що ваше власне хвилювання передається дитині. Щоб запобігти цьому, попередньо познайомтеся з вихователями групи та особливостями організації життя в групі. Напишить собі на листочку, для чого дитячий сад потрібен Вашій дитині, як змінеться життя Вашої родини після появи дитячого садка в ній. Відпустить дитину від себе в його самостійне життя і будьте йому надійним турботливим другом і порадником.
3. Підкоріть домашній режим режиму роботи дитячого садка, особливо дотримуйтеся часу денного сну і харчування.
4. Навчіть дитину елементарних навичок самообслуговування, щоб він відчував себе впевнено в процесі одягання і їжі.
5. Повідомте вихователям про звички та індивідуальні особливості Вашого малюка. Дайте в садок улюблену іграшку. Навчіть дитину спілкуватися з однолітками в різних ситуаціях, не боятися, якщо раптом скривдять або заберуть іграшку.
6. Подбайте про нервову систему сина чи доньки - не залишайте малюка на цілий день з перших днів відвідування дитячого садка. Довіртеся фахівцям, вони підкажуть, коли Ваша дитина готова до збільшення часу перебування в дитячому садку. Не залишайте маленьких дітей на чергову групу, постарайтеся забирати свою дитину разом з іншими дітьми.


7. Побудуйте доброзичливі відносини з персоналом групи, тримайте тісний зв'язок і будьте впевнені, що педагоги зуміють прийняти Вашу дитину і по-материнськи дбатимуть про нього.

Аргументи на користь дитячого садка

Дитячий садок дає досвід спілкування з однолітками, збільшує кругозір дитини, вчить самостійності, впевненості на ранках, допомагає дотримуватися режиму дня згідно віковим особливостям Вашого малюка.

Допоможіть своїй дитині

У дитсадок - вчасно.

Педагоги, лікарі і психологи в один голос запевняють - оптимальний вік для початку відвідування дитячого дошкільного закладу - два з половиною роки.

Соціальні навички.

Готовність малюка до садка визначається в тому числі його самостійністю. Важливо, щоб дитина був привчений до горщика, щоб не смоктав соску, умів самостійно їсти, пити зі склянки, а не з пляшечки, знав свої речі і зміг самостійно одягнути нескладну одяг. Добре, якщо малюк може дослухати історію до кінця, вміє доступними йому засобами розповісти про свої враження. Важливий і досвід його самостійного перебування поза домом (у родичів або знайомих).

Режим.

Не всі батьки розуміють, як для людини, що росте важливий режим. Розбіжність домашнього та дитсадівського режимів загрожує тим, що, крім незвичної обстановки, з'являється новий темп життя. Як мінімум, дитина не буде висипатися, що призведе до зайвої примхливості, плаксивості.

Що може ускладнити період звикання?

Перше: збіг адаптації з кризою самості. Зазвичай він наступає на три роки (у когось раніше, у когось пізніше). Виділення себе як особистості може супроводжуватися емоційною нестійкістю і капризами.

Друге: емоційно напружена обстановка в сім'ї. Якщо сталося щось серйозне (хвороба члена сім'ї, розлучення батьків і т.д.), це позначається на переживаннях дитини.

Третє: батьки морально не готові «відпустити» чадо. Окрема категорія - пізні діти, часто дорослі мами не хочуть «відірвати» від себе малюка, ніж роблять йому гірше.

Нарешті можливий варіант неспівпадання звичної поведінки дорослих і вихователя. Усім відомі випадки, коли дитина заходить в групу без сліз, коли працює один вихователь, і з істерикою, коли настає черга другого (як правило, більш грубого, крикливого). Однак фахівці радять не поспішати міняти групу. Знайти компромісний варіант можна, поспілкувавшись з самим вихователем, завідуючою і психологом дитячого саду.




ЯК ВИХОВАТИ ЩАСЛИВУ ДИТИНУ😊

Щаслива і здорова дитина – найкраща нагорода для батьків. Сьогодні хочу розповісти вам про 7 сімейних звичок, які допоможуть і дітям, і батькам жити радісно.

1. Розвивайте емоційний інтелект
Батьки відіграють визначальну роль у розвитку емоційного інтелекту дитини – яка потребує від них терпіння, співчуття і витримки. Всім нам добре відомо, як важко зберігати спокій і надавати підтримку дитині, коли та б’ється в істериці, – це, мабуть, найскладніше в стосунках дітей і батьків. Такі хвилини емоційного напруження – справжнє випробування для нашої власної здатності контролювати емоції і керувати ними.

2. Їжте разом
Діти копіюють те, як їх батьки вибирають їжу, слідом за батьками пробують щось нове і вчаться розпізнавати почуття голоду або насичення, щоб вчасно зупинитися. Чим частіше ваша сім’я їсть разом, тим більше можливостей у ваших дітей сформувати здорове ставлення до їжі і власного тіла. Більш того, ритуали спільної їжі сприяють гармонійно розвитку дітей.

Вероника, [15.09.2022 16:30]
[Переслано из Матеріали для дієвої психологічної самодопомоги]
3. Читайте книги
Читання перед сном – стара добра традиція, яка у більшості з нас викликає теплі спогади. Читання знижує стрес, а значить, допомагає розслабитися перед сном. І навіть коли дитина навчилася читати самостійно, не варто припиняти чудові вечірні читання. Всім дітям, і малюкам, і навіть підліткам, подобається, коли їм читають.

4. Рухайтеся
Зараз як ніколи дітям необхідні фізичні вправи, оскільки, за твердженням експертів, сьогоднішнє покоління веде найбільш малорухливий спосіб життя в історії. Однак величезний вплив на цю статистику надають і батьки. Дослідження виявили: ймовірність того, що у батьків, які заохочують фізичну активність і самі займаються спортом, діти також будуть вести активний спосіб життя, підвищується в шість разів.

5. Посміхайтеся
Ось вам привід посміхатися частіше: маса досліджень показує, що люди, які часто посміхаються, мають більше друзів, ведуть більш яскраве життя і відчувають себе щасливішими.

6. Спіть
Якісний сон дуже важливий для здоров’я і довголіття членів вашої сім’ї. Під час сну імунна система відновлює і омолоджує тіло. Під час сну також йдуть процеси, що регулюють емоції, настрій і поведінку.

7. Слухайте музику
Музика – це універсальна мова. Вона зцілює і наповнює нас, знижує стрес і тривожність. Науково доведено, що музика знижує збудження, підвищуючи активність опіоїдних рецепторів в крові.

З вірою та турботою про Вас!
@Psiholog_Olga_Kalashnik


Немає коментарів:

Дописати коментар