Батько - перший і найбільш значимий зразок чоловіка в житті його доньки. Коли дочка бачить, відчуває і знає, що найбільш значимий чоловік в житті, батько, любить і приймає її такою, яка вона є, дівчинка вчиться любити і приймати себе, і що важливо - вчиться приймати любов і увагу до себе протилежної статі.
2. Ставлення батька до матері.
Дівчинці необхідно бачити, що тато любить маму. Спостерігаючи любов батька до матері, кожна дитина відчуває почуття безпеки, радості, щастя і гармонії світу. Важливо у ставленні до матері показувати дочкам, яким чином чоловік проявляє любов і увагу до жінки. Так у дівчинки формується модель взаємовідносин між чоловіком і жінкою, яку вона засвоїть на все життя.
1. Пам'ятайте, дочка потребує батьківської любові не менше, ніж материнської. Проявляйте ДОВІРУ до дочки, розмовляйте з нею про її проблеми, проявляйте турботу, будьте поруч у відповідальні моменти її життя, вмійте відходити в бік, поважайте її вибір.
2. Проявляйте теплоту у відносинах з дочкою, обіймайте, говоріть компліменти, захоплюйтеся, даруєте подарунки, будьте щирим.
3. Уникайте зайвої опіки своєї дочки. При надлишку батьківської любові у дівчинки може сформуватися сильна емоційна залежність від батька, що завдає не меншої ШКОДИ, ніж недолік батьківської любові.
4. Проявляйте розуміння і щирий ІНТЕРЕС до життя дочки, проводьте час разом (відвідуйте театр, ходіть на виставки і концерти, влаштовуйте свята; слухайте музику, яку вона любить; цікавтеся тим, чим вона захоплюється; надихайте її на розвиток і розвивайтеся самі).
5. Будьте ЧІТКИМ, коли необхідно, але обов'язково - МУДРИМ і справедливим. Карайте з любов'ю, без гніву, пояснюючи свої дії. Рукоприкладство по відношенню до дітей не дозволяйте собі ніколи!
6. ПОВАЖАЙТЕ в дочці особистість, навіть, якщо вона ще дуже мала.
7. Заохочуйте ЖІНОЧНІСТЬ в дочці. Пам'ятайте, ви найважливіший і вірний чоловік в житті маленької зростаючої жінки - вашої дочки. Вона дивиться на вас пильним поглядом і приймає життєві рішення вже в ранньому віці. Не пропустіть дитинство своєї дочки!
У підсумку, ви заслужите найвищу нагороду - любов і вдячність своєї дочки і побачите її щасливою жінкою в майбутньому.
Пропонуємо вам пройти тест, щоб дізнатися ваш рівень жіночої енергії.
✨Головна умова: відповідати на запитання максимально чесно.
Усього є два варіанти відповіді: «так» чи «ні». За кожне так ви отримуєте 5 балів, за кожне ні - 0 балів.
Готові? Починаємо!
1️⃣Більшість часу ви відчуваєте задоволеність?
2️⃣Ви часто впадаєте в дитинство і починаєте дуріти?
3️⃣Вам подобається проводити час у подорожах, на природі?
4️⃣Ви часто просите допомоги в інших людей?
5️⃣Ви займаєтесь бігом, танцями, йогою чи іншими видами активності?
6️⃣Ви почуваєтеся лідером та готові брати відповідальність?
⚡Підрахуйте свої бали. Ваш результат
🤗Ваш рівень жіночої енергії
Настав час дізнатися про ваш рівень жіночої енергії. 🙌🏻
💫 Якщо ви набрали від 0 до 9 балів – ваша жіноча енергія – на нулі, ви близькі до виснаження. Вам варто терміново задуматися про власне наповнення та набуття себе.
💫 Від 10 до 24 - ваш рівень жіночої енергії - середній. Ви потребуєте більшого наповнення. Ви рухаєтеся у правильному напрямку. Вибирайте нове ставлення до життя. Запаси вашої жіночої енергії потребують поповнення.
💫 Від 25 до 30 – у вас досить сильний рівень жіночої енергії. Ви не намагаєтеся конкурувати із чоловічою енергією. Люди готові допомагати вам так само, як і ви їм. Ви любите себе, своє тіло.
Консультація для батьків 6-го року життя (за запитом) 098-93-81-300!
🙄Що робити, якщо людині яка поруч з вами морально важко?
Нажаль, сьогодні ми часто стаємо свідками та учасниками проблем, нервових зривів, та психологічної виснаженості наших близьких, а інколи не знаєм як себе поводити.
Сказати: "Все буде добре не переживай" - інколи навіть не доречно.
Фрази, які варто говорити замість «не переживай»
🔸«Я завжди можу вислухати тебе»
В першу чергу люди хочуть просто висловити те, що їх турбує, а не знайти розв'язання проблеми. До того ж іноді його просто немає. Тому для початку варто дати зрозуміти, що ви готові слухати.
🔸«Твої почуття - це нормально»
Якщо ви бачите, що ваша близька людина чимось засмучена, але намагається приховати це, спробуйте пояснити, що її емоції - це нормально. Можливо, ці слова підтримки допоможуть цій людині розкритися перед вами та полегшити свої переживання.
🔸«Що я можу для тебе зробити?»
Коли ви відчуваєте, що у вас є сили і бажання допомогти людині, а не тільки вислухати, запитайте, що ви можете для неї зробити.
Консультація для батьків 4-го року життя (за запитом) звертайтесь за номером 098-93-81-300!
🤨Як зрозуміти причину неслухняності дитини?
Існує гіпотеза згідно якої, щоб зрозуміти, чому дитина не слухається, потрібно звернути увагу на ту емоцію, яку ви відчуваєте в даній ситуації.
☘️Якщо ви відчуваєте роздратування, то, ймовірно, дитина бореться за вашу увагу. Якщо вона не отримує достатньо уваги, вона може використовувати неслухняність, щоб звернути на себе увагу батьків.
☘️Якщо ви відчуваєте гнів, то, можливо, дитина бореться за свою незалежність та право на самовизначення. Вона може відчувати, що її права порушуються і використовувати неслухняність, щоб відстояти свої права.
☘️Якщо ви відчуваєте образу, то, можливо, дитина хоче помститися за щось, що їй здається несправедливим. Вона може використовувати неслухняність, щоб показати своє невдоволення та образу на батьків.
Таким чином, зрозуміти причину неслухняності дитини допоможе уважне спостереження за своїми емоціями в тій чи іншій ситуації.
Знаєте ці внутрішні обіцянки: з понеділка почну худнути, почну змінювати своє життя з нового року, через тиждень я точно перестану їсти чіпси.
Тільки ось з понеділка ніхто не худне) Що стопорить наш розвиток?
☘️Страх помилитися. Цьому страху часто передує невдалий, болісний досвід.
☘️Невпевненість у собі. Ми боїмося міняти своє життя, оскільки не можемо взяти на себе відповідальність. Думаємо, що не потягнемо, що нічого не вийде — за всім цим стоїть відсутність упевненості в собі.
☘️Небажана справа. Скільки людей ненавидять своє робоче місце? Я й сама була такою, прокидалася на роботу зі сльозами на очах. Людина може все життя займатися небажаною роботою — така робота забирає всі сили та енергію. Відчуття, що не живеш, а існуєш.
☘️Оточення. Покажи мені свого друга, і я розповім, хто ти. Оточення визначає багато в нашому житті. Якщо ви оточили себе безініціативними людьми, то й самі ризикуєте стати таким самим. Оточення може здорово тягнути на дно.
Консультація для педагогів індивідуально ( за запитом) 12.30 - 14.00 ! звертайтесь за телефоном 098-93-81-300
“Апатія — це психосоматичний стан, для якого характерні байдужість, млявість, зниження працездатності, брак інтересу до подій, людей, захоплень.
Як побороти апатію?
Зі зміною сезонів стан апатії може проявитися в кожного, а причиною осінньої хандри може бути погіршення погоди, адже в цей період ми значно менше гріємося під сонечком і не отримуємо достатньо гормону серотоніну, який і відповідає за нашу активність. Хочеться залишатися вдома, навіть коли очікує купу справ. Як же боротися з апатією?
«Апатія була є і буде, головне, щоб не тривала, оскільки це певна пауза, коли наш організм і психіка кричить: “Зупинись, ми занадто багато працювали, ми перенапружені, зараз рухаємося кудись не туди, треба відпочити!”. До цього варто дослухатися. Запитай себе, як довго триває цей стан, що йому передувало, як зараз почуваєшся, чому, на твою думку, зникла мотивація? Важливо дослухатися до себе».
Якщо цей стан не довготривалий і після саморефлексії та аналізу ти почуваєшся краще, то не обов’язково бігти до спеціаліста. Ми не роботи, щоб завжди бути продуктивними й веселими, тож варто брати вихідні і поповняти емоційні ресурси. Однак, якщо стан апатії триває довго чи набуває циклічної форми, варто звернутися по допомогу. Психологиня наголошує, що дуже важливо звертати увагу не тільки на психологічне здоров’я під час апатії, а й на фізичне, адже саме гормони ендокринної системи можуть бути причиною цього стану.
Як побороти апатію?
Як боротися з апатією?
Основне — не чекати і взяти все у свої руки, щоб апатія не переросла в депресію.
“У стані апатії важливо пам’ятати таку закономірність: дія передує мотивації. Краще не чекати, коли настане піднесення, коли з’являться сили, а хоча б потроху щось робити. Можна скласти графік справ на сьогодні, і не обов’язково щось грандіозне, це можуть бути звичайні побутові дрібнички. Головне, щоб була якась дія. Важливо проявляти себе творчо, робити щось своїми руками, співати улюблені пісні. Якщо чекати, то можна загнати себе в глухий кут і тоді стан тільки погіршиться”, — каже психологиня.
Попіклуйся про себе
Твій фізичний та моральний стан залежить тільки від тебе, тому якщо тобі не подобається так почуватися — прислухайся до себе та проаналізуй усе. Оточи себе улюбленими кольорами та декором. Ароматичні свічки і навіть смачний парфум можуть викликати посмішку.
Приймай теплу пінну ванну, прослуховуючи подкасти чи аудіокнижки. Можеш спробувати медитації або йогу, а якщо вистачає сил — обов’язково гуляй на свіжому повітрі.
Коли хочеться кардинально поміняти обстановку, то вперед! Постав ялиночку! І чхати, що це тільки середина квітня.
Важливо слідкувати за своїми думками. Якщо дати їм волю, то можна загнати себе в депресію ще більше. Пам’ятай: у більшості ситуацій ти можеш знайти вихід, просто потрібен час на переосмислення та на турботу про себе. У тебе набагато більше ресурсів і можливостей, ніж ти собі думаєш. Головне — піклуватися про себе, а якщо таки хочеться трішки похандрити, то вперед, дай собі відпочити та цінуй свій емоційний і фізичний стан.
Індивідуальна консультація для батьків 5 - го року життя (за запитом)
8.00 - 9.00 в телефонному режимі
Година спілкування з дітьми середньої дошкільної групи
група № 2 ( 10.35 - 10.45)
група№ 3 ( 10.50 - 11.00)
група № 7 (11.05 -11.15)
«Як мотивувати дітей?» – це питання постає все частіше. А відповідь зовсім поруч. Достатньо щирого заохочення й підтримки, щоби змогла прокинутись їхня власна, внутрішня мотивація. І тримайтесь подалі від будь-яких дій, які цю внутрішню мотивацію підштовхують там, де це зовсім недоречно.
Дітям властиві великий інтерес до світу й допитливість. Їхня мотивація на навчання, прийняття викликів, отримання знань і навичок саме й випливає із цієї живої цікавості. Схвалення, прийняття, свобода, повага підтримують і розвивають мотивацію. Проблема в тому, що те, що руйнує мотивацію, часто сприймається нами як те, що її зміцнює. Давайте розглянемо найбільші руйнівники мотивації, щоб не сплутати їх з підтримкою або стимулом, заохоченням, навіть якщо вони, на перший погляд, здаються ефективними.
Руйнівники мотивації
Нагороди.
Так, нагороди – це руйнівники внутрішньої мотивації. «Якщо ти зробиш ці завдання з математики, то отримаєш 20 гривень на кишенькові витрати». Така стратегія призводить до того, що дитина починає діяти тільки або в першу чергу заради нагороди. Це як робота виключно заради грошей. Не плутайте однак нагороду з визнанням. Повага й захоплення зусиллями, яких дитина докладає для виконання завдання, найбільш доцільні.
Покарання.
Вони демотивують так само, як і нагороди, сприяють тому, що дитина починає діяти в основному так, щоб уникнути покарання, а її внутрішня мотивація зникає. Але не плутайте покарання з наслідками. Іноді їх важко відрізнити, однак між ними є суттєва різниця. Наслідок – це прямий результат дії (або її відсутності). «Якщо не зробиш домашню роботу, то не отримаєш морозиво» – це покарання. «Якщо не зробиш домашню роботу, то підеш у школу непідготовленим» – це наслідок.
Погрози й шантаж – працюють так само, як і покарання: викликають страх, який займає місце мотивації.
Викликане почуття провини ми часто плутаємо з почуттям відповідальності. Почуття провини демотивує, бо з ним нічого не можна зробити, це емоційне покарання. Відповідальність – це інструмент для роботи, для подальших дій з усвідомленням наслідків.
Відсутність сенсу й мети.
Діти, як і дорослі, не люблять робити те, у чому не бачать сенсу. Вимушеність таких дій (наприклад, переписування даних з однієї комп'ютерної програми в іншу) породжує в нас глибоке почуття втрати часу, провокуючи появу гніву й розчарування.
Діти із задоволенням докладають зусиль для виконання завдання, якщо знають, що є його метою. Роль дорослого в тому й полягає, щоб розкрити значення поставленого завдання. При цьому «учи англійську, тому що без неї ти не знайдеш жодної роботи» для дитини не має ні сенсу, ні значення, тому що вона не може охопити своєю дитячою свідомістю таку далеку за часом перспективу. «Учи англійську мову, щоб ти міг прочитати інструкцію до нової комп'ютерної гри, яку прислала тітка з Лондона» - це й мета, й сенс, і відповідає розумінню юного створіння.
Незрозуміле завдання.
Як я можу зробити щось, якщо не знаю, що мені робити? Розуміння сенсу завдання є основним кроком до його виконання, і саме ми, дорослі, повинні про це подбати.
Нечесна поведінка у ставленні до дитини.
Наприклад, застосування подвійних стандартів – доросла людина має право бути втомленою, провести поганий день або просто іноді розслабитись, у той час як від дитини завжди чекають хорошого фізичного та психоемоційного стану й повної безвідмовності. Нечесним по відношенню до дитини також буде порушення даного їй слова.
Тиск.
Має багато «облич», і кожне з них працює демотивуюче. Поспіх, примус, погрози, шантаж, конкуренція... Покарання та нагороди також є свого роду тиском.
Руйнування почуття власної гідності.
Наприклад, порівняння з іншими, висміювання, ігнорування проблем та інтересів дитини, а також негативна оцінка її як людини. «Ти ледачий», «Сергій робить це краще» та інші оціночні судження такого типу відбивають бажання докладати зусиль й віру в те, що можна впоратися з поставленим завданням. Так само руйнівно діє протиставлення з позиції піднесення світу дорослих над світом дитини, показуючи, що справи дорослих важливі, а справи дитини ні, ігнорування й нехтування тим, що важливо для маленької людини.
Виручка й поблажки.
Це завуальовані руйнівники почуття власної гідності. Такі дії, з одного боку, дають послаблення, можливість полінуватися, знімають з дитини будь-яку відповідальність, а з іншого – є прихованим невербальних посилом: «Ти не впораєшся, ти поганий, я набагато краще, ніж ти». Страх невдачі та зневіра у власних силах – це сильні гальмівники, що тримають нас на місці й не дозволяють рухатись уперед.
Відсутність розуміння та емпатії (усвідомленого співпереживання).
Діти, як і дорослі, мають свої слабкості та обмеження. Їхні небажання й неприязнь до якоїсь дії часто приймаються за лінощі чи зневажання, тим часом вони можуть бути наслідком, наприклад, поганого самопочуття, хвороби або стресу.
Короткий вказівник
Як уникнути в повсякденному житті всіх цих небезпечних рифів? Варто знати про їх існування й кожну нашу дію стосовно дитини ретельно звіряти з описаним вище. А чи можна простіше? Можна. Основою всього є емпатія! Треба уникати такої поведінки у відношенні до дітей, яку ми самі не хотіли б відчути на собі. «Не робіть дитині того, що неприємно вам». А якщо вже зірвались і припустились помилки, просто вибачтесь і поговоріть з дитиною відверто. Своє почуття провини замініть відповідальністю.
Консультація для батьків 4-го року життя (за запитом)12.30-14.00
КІНЕЗІОЛОГІЧНІ ВПРАВИ
Ці вправи розвивають міжпівкульні зв’язки, синхронізують роботу півкуль, покращують розумову діяльність, сприяють поліпшенню пам’яті та уваги, полегшують процес читання і письма.
Вправи необхідно виконувати щодня, виділивши 20-25 хвилин на день для них. Вони стануть в пригоді для маленьких перерв в ході заняття, або для налаштування на роботу перед заняттям, або просто як гра у вільну хвилинку.
«Метелик»
Схрестити зап'ястя обох рук і притиснути долоні тильною стороною один до одного. Пальці прямі. «Метелик сидить». Долоні прямі і напружені. Пальці не згинати. Легким, але різким рухом рук в зап'ястях імітувати політ метелика.
Мовний супровід:
Метелик-метелик, відлітай від хмарки.
Там твої дітки на березової гілці.
«Поплескали-погладили»
Вправу виконують у парах. Одну долоню кладуть на плече партнера по грі, другу — йому на голову. Необхідно одночасно гладити партнера по голові та поплескувати по плечу. Спочатку можна відпрацювати рух рук на собі, одночасно однією рукою гладити себе по голові, а другою плескати по животу.
Вправи з психогімнастики
«Сова»
Мета: розвиток самоконтролю.
Якщо в сім'ї дитина одна, совою повинен бути дорослий. Поки сова спить, дитина вільно переміщується по кімнаті. За командою: «Ніч!» Сова прокидається, а дитина завмирає. Якщо до наступної команди: «День!» Дитина почне рухатися або заговорить, сова і дитина міняються місцями
«Зайчик»
Мета: розвиток моторної пам'яті.
Дитина повинна придумати і запам'ятати певну позу. Поки звучить музика, вона вільно стрибає по кімнаті немов зайчик. Як тільки музика закінчилася, тут же повинна прийняти обрану раніше позу.
«Тух-тібі-дух»
Мета: вироблення навичок зниження негативних емоцій; навчання дітей альтернативних варіантів поведінки в ситуації агресивності.
Психолог: Я по секрету скажу вам чарівне слово, це заклинання проти поганого настрою, проти образ і розчарувань. Щоб заклинання подіяло треба ходити по кімнаті й ні з ким не розмовляти. Коли ж ви захочете поговорити з кимось, то зупиніться, подивіться йому/їй прямо в очі й сердито-пресердито вимовте чарівне слово: «Тух-тібі-дух». Потім продовжуйте рухатися по кімнаті. Час від часу зупиняйтеся перед кимсь і знову повторіть: «Тух-тібі-дух».
Поради батькам під час війни
https://drive.google.com/drive/u/0/recent
Гостра стресова ситуація – це стан, коли існує загроза життю людини. Ті, хто опинився в такій ситуації, потребують психологічної допомоги. Як діяти і що робити, якщо ви той, хто повинен надати першу психологічну допомогу?
Є чіткий протокол допомоги людям, які щойно пережили гостру стресову ситуацію. Він простий у застосуванні та підходить не тільки для психологів, а й для всіх, хто бере участь у ліквідації наслідків. Його дотримання дозволить надати першу необхідну допомогу.
🔹Потрібно заспокоїтися самому. Працюйте лише у стабільному емоційному стані. Вам теж може бути страшно. Але ваша відмінність у тому, що ви можете контролювати емоції, тому зниження тривоги відбудеться швидше.
🔹Вкрай важливо! ПРО емоції не говоримо, нам потрібно «увімкнути» зовсім інші зони мозку.
🔹Не говоримо такі речі: «Заспокойтесь. Все буде добре. Все мине. Життя налагодиться» тощо. Такі слова замість надії дадуть людині, якій ви допомагаєте, відчуття самотності. Вона вам не повірить.
🔹Говоримо в набагато повільнішому темпі, ніж зазвичай. Навіщо це? Для людини, якій ми надаємо допомогу, зовнішній світ звалився, більше немає нічого стабільного. Тому ми маємо бути реальними і дати відчуття опори, впевненості, стабільності.
🔹Говоримо чіткими короткими фразами. «Поглянь на мене. Ти бачиш мене?» З цього можна розпочати. Людина відчуває ефект тунельного зору. Потрібно розширити цей тунель.
🔹Встановлюємо контакт і даємо перше відчуття, що є щось, крім пережитого жаху. Спочатку представтеся.
🔹Запитайте: «Як вас звати?»
🔹Далі – куди ви йшли, що робили, що збирались робити, коли …? (завила сирена, почалися постріли, всі почали бігти – назвіть ситуацію). Гострий стрес може розірвати безперервність подій життя. Ці питання поєднують події в один ланцюг, повертають почуття безперервності життя.
🔹Повторіть за людиною відповідь – чітко та ясно. Доповніть, якщо ви знаєте ситуацію. Без емоцій та подробиць.
🔹Ще потрібно включити мислення, відновити відчуття контролю та власної значущості. Цей етап вимагатиме вашої творчості. Можна, наприклад, попросити порахувати людей, поміряти комусь тиск (якщо є тонометр), подивитися номери будинків довкола. Приклад формулювання: «Допоможи мені, мені дуже потрібно дізнатися, які номери біля прилеглих будинків – от того й того, але в мене поганий зір».
🔹Потім нормалізація. Говоримо: «Всі твої реакції, які ти відчуваєш (перерахувати те, що ви бачите, наприклад, сльози, розгубленість, тривога, спустошеність, жах, збентеження, загальмованість, агресія тощо) – це нормальні реакції на ненормальну ситуацію».
🔹Рідкісна ситуація – людина в ступорі. Якщо людина завмерла і не реагує, застосовуйте голос (скажіть щось впевнено та голосно), візуальні подразники (помахайте рукою перед очима). Можна пробувати дати в руки щось контрастне (якщо поруч є швидка допомога, то можна взяти лід і дати в руки). Не треба бити по щоках (як ми бачили в кіно). Під час ступору людина чує і розуміє, але не може рухатися.
❗️ ВАЖЛИВО
❌ Не вступати в суперечки з людиною, якій надаєте допомогу, навіть якщо її думка відрізняється від вашої. Не переконуйте. Це не наше завдання. Наше завдання – допомога людині, яка переживає гостру реакцію на стрес.
❌ Пам'ятайте, ми надаємо допомогу людині, яка особливо схильна до навіювання. Кожне наше слово може бути як терапевтичним, так і руйнівним. Наше завдання – знизити вплив стресової ситуації. Тому не слід вживати складні розумні слова, які можуть заплутати.
Індивідуальна консультація для батьків 5 - го року життя (за запитом) 8.00 - 9.00 в телефонному режимі 098-93-81-300 Година спілкування з дітьми середньої дошкільної групи
група № 2 ( 10.35 - 10.45)
група № 3 ( 10.50 - 11.00)
група№ 7 (11.05 -11.15)
Ігри для дітей – це не тільки розваги. Для дитини гра – це основний вид діяльності. Вона допомагає їй розвиватися і пізнавати навколишній світ. Тому педагоги часто використовують психологічні ігри для дітей у вихованні. Деякими з таких ігор я хочу поділитись з вами.
Психологічні ігри бувають самих разних напрямів: вони можуть бути спрямовані на розвиток пам'яті, реакції, кмітливості, уваги, уяви, музичного слуху... Вони допоможуть виявити лідерів у дитячому колективі, здружити і згуртувати колектив, подолати сором'язливість і розвинути впевненість в собі. Плюс психологічних ігор для дітей в тому, що дитина буде із задоволенням грати, навіть не підозрюючи, що в цей момент її виховують.
Упертий ослик" - гра для сором’язливих діток.
Не бійтеся, ваші діти не стануть від цієї гри маленькими упертюхами. Зате вона дасть їм досвід відстоювання своєї думки, допоможе трохи розкріпоститися. Пропонуєте дитині: давай пограємо у впертого віслюка. Ти будеш осликом. А я його господарем. Ослик у нас такий упертий, він зовсім не хоче йти по дорозі. То він тягнеться щипати травичку, то побачив метелика і біжить за нею, то влігся на дорогу. Наш ослик зовсім не слухає вмовляння господаря і не йде за ним. А коли господар просить його помовчати, раптом починає голосно кричати "Іа-іа". Дайте дитині кілька замальовок поведінки впертого віслюка або спочатку ви побудьте осликом. А потім поміняйтеся ролями. Під час гри, поцікавтеся у дитини: а який господар у ослика, чи дає він йому відпочити, може ослик пручається, тому що сильно втомлюється? А може він боїться свого господаря?
"Лялькові хованки" - працюємо зі страхом темряви.
Грати можна вдень, але має бути приміщення з щільними шторами. Або ввечері, але тоді включіть нічник. Ховатися будуть ляльки і м'які іграшки. Як в добре освітлених місцях, так і в темній кімнаті. За кожну іграшку, знайдену в темній кімнаті дається 5 очок, а у світлій - 2 очки. У перший час, іграшку в темній кімнаті залишайте на видному місці.
