22.12.23

*Як впізнати тривожність?*

*Тривожність* — це внутрішній стан напруження й нервовості, що може виникати в різних ситуаціях і визначається почуттям страху та душевного дискомфорту.

Усі ми час від часу відчуваємо тривожність. Зазвичай хвилювання через певні події чи буденні клопоти триває недовго — від кількох хвилин до кількох днів. Але для когось тривожність — це не просто напружений день чи занепокоєння, це результат тривалого стресу, який може перерости у тривожний розлад. 

*Не поспішайте сваритися чи ображатися, якщо людина:*

🔸 Довго не відповідає в чатах або ігнорує дзвінки. Це може свідчити про її тривожний стан, а навала чатів чи безліч дзвінків може лише підсилювати це відчуття.

🔸 Раптом змінює плани. Несподівана хвиля тривоги може змусити людину скасувати плани в останню мить. Їй буде складно пояснити причину тим, хто не мав такого досвіду.

🔸 Уникає особистих зустрічей, віддаляється. У вільний час людина залишається на самоті. Їй важко відвідувати заходи, зустрічатися з друзями чи колегами й вдавати, ніби все добре.

🔸 У розмові уникає зорового контакту. Це не завжди ознаки байдужості чи неповаги. Людина з тривожністю воліє, щоб на неї не звертали уваги. Розмови віч-на-віч можуть бути для неї некомфортними.

🔸 Говорить без упину, перебиває. У стані тривожності буває важко контролювати емоції й думки. Інколи людям настільки нестерпна тиша, яка виникає в розмові, що вони всіляко намагаються її заповнити.

🔸 Поводиться зверхньо, дратується через дрібниці, спалахує гнівом. Людина із тривожністю часто перебуває «на грані», і будь-яка емоція може стати «останньою краплею».

*Якщо ви чи ваші близькі страждаєте на постійну тривожність, спробуйте:*

✅ дотримуватися щоденної рутини;

✅ мати здорове харчування за графіком;

✅ мати повноцінний сон;

✅ обмежити час у соцмережах, стрічках новин;

✅ регулярно приділяти час собі (спорт, масаж, улюблені фільми, книги, музика тощо).

Якщо вам не вдається подолати тривожність самотужки, обов'язково зверніться до спеціаліста.

За консультацією можна звернутися за номером 098-93-81-300 з індивідуальним запитом з 12.30-14.00 

21.12.2023

Способи боротьби зі стресом https://youtu.be/Iu1teR5ewIc?si=E-_WljBtnASoZZ49

20.12.2023

Як виховати в дитині моральні цінності

Виховання моральних цінностей у дитині допомагає розвивати позитивні риси її характеру. Розглянемо кілька способів, як ви можете в цьому допомогти.

1. Станьте для дитини зразком для наслідування. Читати дитині моралі марно, якщо ви самі не дотримуєтеся того, чого її навчаєте. Діти краще засвоять ваші уроки, наслідуючи ваш приклад. Тому самі проявляйте чесність, смирення, відповідальність і співчуття.

2. Діліться з дитиною своїм досвідом, пов'язаним з моральними цінностями. Розповіді з книг, які вчать дитину чесності або справедливості, гарні, але історії з життя - ще кращі. Діліться з дитиною своїм життєвим досвідом, щоб прищепити дитині моральні якості.

3. Допоможіть дитині познайомитися з моральними цінностями на практиці. Ви можете, наприклад, показати їй, як ввічливо розмовляти з оточуючими, допомагати тим, хто потрапив у важку ситуацію, не хвалитися тощо.

4. Хваліть дитину за хорошу поведінку. Це стане для неї позитивним підкріпленням її хороших вчинків. Не обов'язково заохочувати дитину матеріально. Замість цього ви можете хвалити дитину за хорошу поведінку в присутності всієї родини. Коли дитину хвалять батьки або близькі, це підвищує її впевненість у собі і почуття власної гідності.

5. Спілкуйтеся з дитиною ясно і просто. Говоріть про моральні цінності мовою, зрозумілою дитині. Ви можете використовувати приклади з життя дитини, щоб навчити її моральних цінностей.

6. Правильно використовуйте засоби масової інформації. Вони можуть позитивно або негативно впливати на дітей. Якщо ви будете використовувати їх правильно, дитина може отримати важливі знання про моральні цінності. Наприклад, ви можете дивитися з дитиною фільми або читати їй статті з Інтернету, які вчать моралі. Однак засоби масової інформації краще використовувати для виховання старших дітей.

19.12.2023

Консультація для батьків  з 12.30-14.00 за індивідуальним запитом за номером 098-93-81-300 

18.12.2023

15.12.2023

Просвіта для батьків 

*Проблеми сепарації*

У психології є термін «сепарація», і позначає він процес відділення людини від своїх батьків та її становлення як самостійної особистості.

*Щоб сформуватися як незалежна особистість, людина повинна пройти всі чотири етапи сепарації:*

– емоційний (особистість перестає залежати від схвалення чи несхвалення сім’ї);

– атитюдний (в людини формуються власні погляди на світ);

– функціональний (людина розуміє, що може самостійно дбати про себе);

– конфліктний (людина усвідомлює право жити своє життя).

Проте інколи процес сепарації не завершується, через що люди в дорослому віці залишаються залежними від батьків, не можуть жити відповідно до своїх цілей і переконань.

*Чому ж виникають проблеми із сепарацією? Є декілька причин:*

🔸 Батьки провокують у дитини почуття вини за те, що дали їй життя та забезпечували усім необхідним. Дитину наче зобов’язують «виплачувати» перед батьками борг. Шлях до здорової сепарації – усвідомлення того, що народження дитини є відповідальністю батьків, а не самої дитини. Тому забезпечувати малечу усім необхідним – обов’язок дорослих, а не те, за що потім дитина має почуватися винною.

🔸 Батьки ігнорують власні інтереси та бажання і наче «живуть заради дитини». В результаті вони і від свого сина чи доньки очікують на таку ж жертовність. І коли дитина виростає, то відчуває обов’язок відмовитися від власного «я» на користь жертовних батьків, відчуваючи за собою наявність «боргу» перед ними.

🔸 Інколи дитину використовують як основу для побудови стосунків: двоє байдужих одна одній людини об’єднуються лише для того, аби ростити малечу. Тоді дитині до останнього не дають покинути батьківський дім, щоб розпочати жити власне життя.

🔸 Батьки позбавляють дитину права голосу, наполягаючи, що вони, дорослі, знають, як краще для неї. В результаті вже доросла дитина сприймає навколишній світ вороже, не чує власних бажань. 

🔸 Дорослий представляє малечі світ як щось страшне, постійно застерігаючи її від небезпеки за межами дому. Діти в таких сім’ях тривожні, і вже в дорослому віці живуть з думкою про те, що ні з чим не зможуть впоратися самотужки.

🔸 Батьки прагнуть самореалізуватися через дитину. Вони нав’язують їй свої бажання, захоплення, прагнення. Результат: дитині складно сепаруватись, адже вона не розуміє насправді, хто вона така і чого прагне.

Що ж тоді потрібно робити дорослим, щоб їхні син чи донька сформувались як самостійна особистість:

дозволяти дитині набути власного життєвого досвіду;

🔸 дати їй право на власні помилки;

🔸 навчити брати відповідальність за свої вчинки;

🔸 бути для них прикладом: йти за власними бажаннями та прагненнями.

Консультація для батьків з 12.30-14.00 за номером 098-93-81-300!

14.12.2023

Консультація для батьків з 12.30-14.00 за номером 073-101-98-14